Забезпечення вільного доступу до правосуддя – один з пріоритетних напрямків діяльності ГО «Правозахисна організація «Права людини». Тому був створений проект «Сприяння ефективному використанню права на доступ до правосуддя осіб з порушеннями психічного здоров’я та обмеженими інтелектуальними можливостями». Адже для того, щоб Україна дійсно являлась Європейською країною, кожен громадянин повинен мати можливість здійснювати свої права на практиці, а не на паперовому, звітному рівні урядових органів.
Як показали дослідження, що проводили експерти ГПО «Права людини», права громадян, особливо незахищених прошарків, таких як люди з інвалідністю, люди, що мають порушення психічного здоров’я не можуть скористатися своїм правом справедливого судочинства. За весь 2016 рік тільки в судах міста Києва було розглянуто 281 справу, щодо визнання особи недієздатною. І лише в двох випадках особи, щодо яких розглядались справи, змогли особисто бути присутніми в залі суду і доказати суду свою дієздатність. Це говорить про те, що права таких людей значною мірою піддаються дискримінації. І одним з досягнень правозахисних організацій, в тому числі ГПО «Права людини», українського суспільства, та ознакою його правової свідомості, є те, що в листопаді було Верховна Рада України ухвалила законопроекти під номерами 4449 та 1242. Ці законодавчі акти розширюють права пацієнтів в психіатричних закладах. Основним досягненням даних законопроектів являються:
По-перше, можливість пацієнтів самостійно звертатися до суду
По-друге, можливість пацієнтів психіатричних закладів отримати альтернативний висновок щодо стану їх психічного здоров’я.
І чи не найбільше досягнення, в тому числі для ГПО «Права людини», являється обов’язкова присутність особи, яка є пацієнтом психіатричного закладу, під час судового розгляду справи, щодо розгляду питання її примусового лікування.
Та йти шляхом змін не так просто, як здається. Руйнувати суспільні стереотипи, застарілі схеми судочинства, які не мають нічого спільно з принципами вільного доступу до правосуддя, досить не просто.
Україна набула статус асоційованого члена ЄС в 2014 році. Та для того, щоб максимально відповідати вимогам, які висуваються перед членами Співтовариства, необхідні демократичні зміни, і перш за все це стосується процедур дотримання прав людини.
Гарантія прав, які ефективно здійснюються на практиці, чи не найперша задача, яку необхідно вирішити на державному рівні. І щоб привести до ладу викривлену судову систему, слід працювати над механізмами створення інституту справедливого суду через призму його ефективності, і як результату, фактичної можливості доступу до правосуддя в Україні. Адже, саме про право доступу до справедливого суду йде мова у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та ст. 13 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини тлумачення внутрішнього законодавства України відбувається за допомогою використання суддями суперечливих і неоднозначних підходів. І такий підхід до здійснення правосуддя являє собою велику перешкоду до створення системи справедливого суду.
13 січня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд». На думку аналітиків ГПО «Права людини», які дослідили даний документ, останній враховує практично всі рекомендації європейських експертів та відповідні стандарти в галузі прав людини, і пропонує внести до законодавства декілька корективів:
По-перше, законопроект змінює деякі законодавчі акти стосовно судоустрою та судочинства для того, щоб максимально ефективно забезпечити право громадян на справедливий суд;
По-друге, має місце розширення права громадян, щодо гарантій рівності перед законом і судом, а саме гласність, відкритість судового процесу, обов’язковість рішень суду.
По-третє, в судовій системі має реалізовуватися критерій «прозорості»: має бути відкритою і оприлюдненою інформація щодо суду, яким розглядається справ, стадія її розгляду, місце та час засідань.
І останнє, ніхто не може обмежити право особи бути особисто присутнім на відкритому засіданні суду.
Найбільшої дискримінації з боку держави відносно доступу до справедливого суду зазнають особи з інвалідністю та особи, які мають порушення інтелекту та психічного здоров’я, і часто не мають змоги скористатися своїм правом доступу до судочинства.
У відповідності до статистики, в Україні налічується 1 мільйон 200 тисяч громадян, що мають психічні порушення. Це 3% від загальної кількості людей, що проживають на території держави. Щороку майже 2 мільйони осіб стають клієнтами психіатричних закладів.
У відповідності до даних дослідження Гельсінської спілки бенефеціарами проектів, націлених на законодавчі зміни, щодо створення умов для вільного доступу до правосуддя, являються особи, які мають:
- Аутичний спектр порушення
- Синдром Дауна
- Синдром Альцгеймера
- Синдром Паркинсона
- ДЦП
- Набуту деменцію (наслідки інсульту, вживання наркотиків, старіння тощо)
- Психічні порушення, без втрати інтелекту.
Близько 1 мільйона осіб в Україні мають психічні розлади та захворювання. Ще 300 тисяч мають порушення інтелекту. Юридично, біля 30 тисяч осіб з загальної кількості можуть бути визнані недієздатними. Інші – обмежено дієздатними, або дієздатними.
23 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України виніс розпорядження про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, та постановою № 322 від 11 травня 2017 року виніс зміни та доповнення до розпорядження. Даний документ регламентує порядок змін до законодавства, з метою привести у відповідність до вимог ЄС, та передбачає законодавче затвердження механізмів доступу осіб з інвалідністю, та осіб з порушеннями інтелекту та психічного здоров’я до правосуддя в Україні.
З огляду на останні законодавчі зміни, вирішення питань щодо судової справедливості зрушило з місця. Та все ж основною перешкодою до більшої ефективності таких зрушень являється повальна необізнаність українців щодо власних прав, та можливостей до їх реалізації. Тому ГПО «Права людини» створює максимальні умови для того, щоб створити суспільно доступну прозорість правового законодавства, яке необхідно модернізувати та перетворювати на інструмент комфортного співіснування для громадян, а не для його погіршення.
В Україні 6% від загальної кількості населення являються люди з інвалідністю. Такі дані зазначені в повідомлені України для Комітету ООН з прав інвалідів. І більшість цих людей потребують невідкладної допомоги для того, щоб отримати можливість ефективно здійснювати свої права. ГПО «Права людини» не стоїть осторонь, та не виконує роль незалежного наглядача, а і надалі продовжує складну та дуже потрібну роботу щодо забезпечення доступу до правосуддя осіб з інвалідністю і людей з порушеннями інтелекту та психічного здоров’я.
