Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до чинного законодавства, за Цивільним Кодексом України, спадкоємцем або спадкоємцями визнаються особи, які перебували з померлим у родинних стосунках – спадкування за законом, або особи які мають заповіт – спадкування за заповітом, у цьому випадку родинних стосунків може й не бути.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженн
Єдина особа, що має право відкривати спадкову справу і видати Свідоцтво про право на спадщину є нотаріус. Відкривається спадкова справа тільки один раз і тільки в одного нотаріуса. Ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса за місцем проживання померлого.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України «спадщина може бути прийнята протягом шести місяців з дня відкриття спадщини», це означає, що Ви повинні прийняти спадщину фактично або подати нотаріально засвідчену заяву про прийняття спадщини за Законом чи за заповітом саме протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не після шести, а саме в період шести місяців з дня смерті.
Якщо Ви не прийняли спадщину, не подали цієї Заяви, то ви пропустили строк і тоді вам пряма дорога до суду де можна з поважних причин поновити строк на прийняття спадщини. Якщо спадкоємці були зареєстровані (проживали) з померлим за адресою реєстрації померлого, а, отже, фактично, вже прийняли це саме майно в спадщину.
До того ж, спадкоємець не може після закінчення шестимісячного терміну відмовитися від прийнятої спадщини. Щоб відмовитися від спадщини йому треба було б писати заяву про відмову, у встановлений термін, а якщо строк пропущено – йти до суду і там вже доводити, що він не користувався майном померлого, не приймав це саме майно в спадщину.
Щоб відкрити спадкову справу спадкоємці повинні взяти з собою до нотаріуса
Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
Свідоцтво про смерть спадкодавця;
Заповіт, в тому випадку якщо Ви вступаєте у спадщину за заповітом;
Документ, що підтверджує родинні відносини з спадкодавцем: свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і т.д. В тому випадку якщо Ви вступаєте у спадок за Законом;
Довідка з ЖЕК, квартального про те, хто проживав з померлим на дату смерті;
домову книгу на майно де проживав померлий;
При цьому Вам необхідно буде написати Заяву про прийняття спадщини за Законом чи за заповітом. Або написати іншу Заяву, а саме, Заява про те, що Ви відмовляєтеся від спадщини, або без зазначення в користь кого, або із зазначенням конкретної особи з кола спадкоємців.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке являє собою окремий документ. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а також зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
На майно, яке не підлягає державній реєстрації, нотаріальне оформлення спадкових прав не є обов’язковим. Це, наприклад, предмети домашньої обстановки та вжитку. Для здійснення повноважень щодо даного майна, в тому числі й права розпорядження ним, достатньо простої передачі цього майна.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Свідоцтво про право на спадщину видається також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті. У разі спадкування за законом.
