Поради родині

Поділ майна подружжя

Статтею 60 Сімейного кодексу України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Подружжя може провести поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 69 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.  Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

У випадку коли майно не можна розділити за взаємною згодою подружжя, поділ майна можливий лише в судовому порядку.

Вважається,  що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального  користування,  є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. В тому числі заробітна плата, пенсія, стипендія, гонорар,  виграш,інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо інше не передбачене шлюбним договором

Водночас  ст.  57 передбачено , що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є і не підлягає поділу:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Особистою  приватною власністю дружини,  чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження)  речі,  яка  їй, йому   належала,  а  також  як  відшкодування  завданої  їй,  йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми,  одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за  рахунок  коштів,  що  були  особистою  приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Якщо   майно   дружини,  чоловіка  за  час  шлюбу  істотно збільшилося  у  своїй  вартості  внаслідок  спільних  трудових  чи грошових  затрат або затрат другого з подружжя,  воно у разі спору може  бути  визнане  за  рішенням  суду  об’єктом  права  спільної сумісної власності подружжя.

Якщо  один  із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь   в  утриманні  майна,  належного  другому  з  подружжя,  в управлінні  цим  майном  чи  догляді  за  ним,  то дохід (приплід, дивіденди),  одержаний  від  цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
   
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.