Поради родині

Розлучення подружжя

Відповідно до ст. 106 Сімейного кодексу України подружжя яке не має дітей має право подати до органу державної  реєстрації  актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий  запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.

Також ст.107 Сімейного кодексу України передбачено що шлюб  розривається  органом  державної  реєстрації  актів цивільного  стану  за  заявою  одного  із подружжя, за умови якщо другий із подружжя:

1) визнаний безвісно відсутнім;
2) визнаний недієздатним.

Шлюб  розривається  незалежно  від наявності між подружжям майнового спору.

У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного  стану  шлюб  припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу,  здійснене органами державної реєстрації актів  цивільного  стану,  засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

В усіх інших випадках шлюб  припиняється  внаслідок  його розірвання  на підставі рішення суду.

Так згідно ст. 109 Сімейного кодексу України подружжя,  яке має дітей,  має право подати до суду  заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти,  яку участь у забезпеченні умов їхнього життя  братиме той з батьків,  хто буде проживати окремо,  а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Суд  постановляє  рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після  спливу одного  місяця  від дня подання заяви.  До закінчення цього строку дружина і чоловік мають  право  відкликати  заяву  про  розірвання шлюбу.

Відповідно ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу  може бути пред’явлений одним із подружжя.

Водночас позов про  розірвання  шлюбу  не  може  бути  пред’явлений

–     протягом   вагітності   дружини 
–     протягом  одного  року  після народження дитини, 

Окрім випадків:

1. Коли один із  подружжя  вчинив протиправну    поведінку,   яка   містить   ознаки   кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

2. Чоловік,  дружина  мають  право   пред’явити   позов   про розірвання  шлюбу  протягом  вагітності дружини,  якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

3. Чоловік,  дружина  мають  право   пред’явити   позов   про розірвання   шлюбу   до   досягнення  дитиною  одного  року,  якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою  або  за  рішенням  суду відомості  про  чоловіка  як  батька  дитини виключено із актового запису про народження дитини.

4. Опікун має право пред’явити позов  про  розірвання  шлюбу, якщо  цього  вимагають  інтереси  того  з  подружжя,  хто визнаний недієздатним.

                            поділ майна подружжя

Суд з’ясовує фактичні взаємини  подружжя,  дійсні  причини позову  про розірвання шлюбу,  бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу,  якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам  їхніх  дітей,  що мають істотне значення.

У  разі  розірвання  шлюбу  судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду  про  розірвання  шлюбу  після  набрання  ним законної  сили  надсилається  судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення  рішення  для  внесення відомостей  до  Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що  засвідчує  факт  розірвання  шлюбу  судом,  є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.