Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант,
директор навчального центру “Dominanta”
Відповідно до ст. 6 Закону про відпустки, працівникам – інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а працівникам – інвалідам ІІІ групи – 26 календарних днів.
Як правило, про статус інваліда працівники повідомляють одразу (або під час прийняття на роботу, або у місяці отримання довідки МСЕК) і підприємство може врахувати такого інваліда у 4-х відсоткову квоту для виконання нормативу працевлаштування інвалідів, застосовувати ставку ЄСВ 8,41% на зарплату працівника – інваліда, надавати йому пільги з ПДФО тощо.
Інколи бувають випадки, коли про статус інваліда у свого працівника підприємство може дізнатися значно пізніше (працівник не бажав повідомляти про це). Якщо так сталось і підприємство отримало від працівника таку інформацію сьогодні, в цьому випадку провести перерахунок ставки ЄСВ з 22% (або 37%) на 8,41% за минулі періоди неможливо, включити в квоту 4% також неможливо за минулі роки…
А ось право на кількість днів щорічної відпустки «для інваліда» такий працівник отримає з моменту встановлення йому статусу інваліда (тобто за минулі роки), навіть якщо документи про це працівник надає значно пізніше. Про це зазначає Мінпраці в своєму листі від 29.12.2015 р. № 774/13/116-15.
Тобто, якщо працівник працює на підприємстві, наприклад з 2011 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2016 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність II групи з 2002 року, підприємство має гарантувати такому працівнику надання законодавством 30 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору, незважаючи на обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) підприємства не мала документа (довідку МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника.
Джерело: https://news.dtkt.ua/ua/labor/labor-relations/37694
