Громадська правозахисна організація «Права людини» в рамках проекту «Протидія застосуванню корупційних схем у державних закупівлях в Київській області», який реалізується за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, розпочинає публікацію циклу матеріалів «Право на прозорість: український шлях до чесних закупівель», який присвячений реформі державних закупівель. З них ви дізнаєтесь:
- Що таке державні/публічні закупівлі, хто і для чого їх здійснює, та за який кошт?
- Закон «Про публічні закупівлі»: що він змінює?
- Що таке система електронних закупівель ProZorro, як вона виникла, і які цілі стоять перед нею?
- Які основні права постачальників і громадян України можуть бути порушені під час публічних закупівель?
- Як постачальнику захистити свої права при проведенні публічних тендерів?
- Що робити громадському активісту, який хоче моніторити публічні кошти на закупівлях?
До вашої уваги пропонуємо перший матеріал циклу
«Що таке державні/публічні закупівлі?»
Порівняно загальноприйнятим є наступне визначення державних/публічних закупівель: «державна закупівля» — придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти»
Тим не менш, існує відмінне смислове значення у термінах «державна» і «публічна» закупівля. Коли говорять про державні закупівлі зазвичай розуміють наступне:
- закупівля здійснюється державою, або її відокремленим підрозділом;
- оплачується за кошт держави;
- здійснюється в інтересах держави та органу, який здійснює закупівлю;
- держава сама контролює процес закупівель.
Дещо інша інтерпретація «публічних закупівель». Коли ми говоримо про публічні закупівлі, то маємо на увазі наступні аспекти:
- закупівлю здійснює орган публічної адміністрації;
- купівля товарів і послуг здійснюється за кошти платників податків;
- закупівля здійснюється в інтересах громадян: задля надання якісних послуг органом публічної адміністрації чи державним підприємством.
- громадяни можуть брати участь у контролі здійснення публічної закупівлі.
В подальшому, коли ми використовуємо термін «державні закупівлі» – ми маємо на увазі ті закупівлі, які здійснювались в Україні до сьогоднішньої реформи. В той же час, коли ми говоримо про «публічні закупівлі», то мова йде про відкриті і публічні тендери, які повинні стати реальністю після реформи.
Відмінність між державними і публічними закупівлями є на світоглядному рівні, а також щодо сприйняття ролі і завдання держави. В суспільствах розвиненої (сталої) демократії аксіомою прийнято твердження: «державних» грошей не існує, існують лише кошти платників податків. Саме такою є і позиція ГПО «Права людини». Право будь-якого громадянина України – знати на що витрачаються кошти, які він сплачує у вигляді податків і бути впевненим, що вони використовуються максимально ефективно і з користю для нього самого і для суспільства загалом.
Хто є покупцем в публічних закупівлях?
Закон визначає наступний перелік публічних закупівельників:
- органи державної влади;
- органи місцевого самоврядування;
- органи соціального страхування;
- юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
- До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50%, або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав;
Хто є (може бути) продавцем в публічних закупівлях?
Продавати свої товари і послуги державі може велика когорта осіб. Закон вистачає коло закупівельників наступним чином:
- «фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, які надали тендерну пропозицію;
- юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, що потрібно знати кожному свідомому громадянину:
- Є два світоглядні підходи для означення державних і публічних закупівель. Якщо перший передбачає закупівлю товарів і послуг для потреб держави, то другий говорить про те, що закупівлі здійснюються органами публічної адміністрації в інтересах і за кошти платників податків.
- Сьогоднішня реформа має на меті перетворити власне «державні закупівлі» у «публічні закупівлі».
- Якщо ви можете продати державі якісний відповідний товар чи послугу за прийнятною ціною – ви можете взяти участь у тендері і поборотись за це право з іншими учасниками.
Віталій Дроботун, Голова правління ГПО «Права людини».
