Правозахисна організація «Права людини» виокремила основні критерії для визначення пропорційності розумного пристосування. Вони передбачають створення таких умов праці для людини з інвалідністю від яких одночасно виграють роботодавець та працівник. В основі цих критеріїв лежить висновок: «Заходи з розумного пристосування не повинні накладати непропорційний чи невиправданий тягар на роботодавця».
Перш за все, роботодавець повинен визначити, скільки грошей буде витрачено на заходи розумного пристосування. Ця категорія звичайно відносна і залежить від спроможності конкретного підприємства, його прибутку, штатної чисельності, наявних вільних фінансових або матеріальних ресурсів. Треба пам’ятати, що основною метою комерційних підприємств є отримання прибутку, і якщо прибуток від роботи одного конкретного працівника менший, ніж від затрат, які необхідно зробити задля пристосування робочого місця під працівника з інвалідністю, то, мабуть, такий захід буде недоречний. Також необхідно враховувати знижку по сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ) за працівника з інвалідністю.
По-друге, треба врахувати, наскільки зміниться робочий процес від розумного пристосування. Адже такі заходи можуть вплинути на технологічний процес всього виробництва, створити незручності для інших працівників, збільшити час на виконання якоїсь робочої операції, що спричинить додаткові витрати та стане загрозою оптимізації виробництва. Треба пам’ятати, що заходи пристосування повинні сприяти оптимізації процесу, а не перешкоджати йому.
По-третє, треба визначити, який вплив заходи пристосування будуть мати на дотримання законодавства, правил безпеки тощо. Наприклад, якщо такі заходи призведуть до порушення правил пожежної безпеки на виробництві, то це буде мати негативний наслідок у вигляді штрафів, а також ризику пошкодження обладнання та каліцтво працівників під час ймовірної пожежі.
Інформаційний матеріал був підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Зміст цієї статті є виключною відповідальністю Правозахисної організації «Права людини» і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
