Державна служба України з питань праці є органом, на який покладені контролюючі функції у сфері дотримання законодавства щодо працевлаштування людей з інвалідністю: реєстрації їх у Фонді соціального захисту інвалідів, подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць. Такі повноваження визначені Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Щорічно Служба подає до суду сотні позовів за недотримання роботодавцями чинного законодавства. В свою чергу, експерти Правозахисної організації «Права людини» вирішили перевірити, чи дотримуються регіональні управління Держпраці встановленої квоти на працевлаштування осіб з інвалідністю. Для цього було направлено відповідні запити на публічну інформацію в усі регіони України.
Було виявлено, що майже всі з 25 існуючих управлінь Служби з питань праці (24 регіональних управління і 1центральне) сумлінно виконують свій обов’язок. Для порівняння варто згадати про кричущі порушення у цій сфері міністерствами України, про які згадувала Правозахисна організація «Права людини» в одній з попередніх публікацій.
Щодо Держпраці, то квоти 4% на працевлаштування осіб з інвалідністю не дотрималися лише 4 регіональні управління:
- Управління Держпраці у Миколаївській області — 2,5%.
- Головне управління Держпраці у Херсонській області — 2,1%.
- Управління Держпраці у Рівненській області — 1,3%.
- Управління Держпраці у Чернівецькій області — повністю проігнорувало норматив щодо працевлаштування людей з інвалідністю — 0%.
Окрім цього, з огляду на сферу в якій діє Державна служба, було досить прикро зустріти в офіційних документах-відповідях від трьох регіональних управлінь термін «інвалід». Він був вилучений з національного законодавства як елемент дискримінації.
Cтаття була підготовлена за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГПО «Права людини» і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
