Оскільки у 2009 році Україна ратифікувала Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, в нашому законодавстві з’явилось поняття «розумного пристосування». Це означає, що відтепер держава має забезпечити рівні умови для людей з інвалідністю у доступі до послуг або працевлаштування.
Конвенція ООН трактує розумне пристосування, як внесення необхідних та відповідних покращень і коректив. І ці зміни не мають бути непропорційним чи невиправданим тягарем для того, щоб забезпечити особам з інвалідністю дотримання всіх прав людини й основоположних свобод.
А отже розумним пристосуванням ми називаємо індивідуальне рішення щодо робочого місця для конкретної людини з порушенням здоров’я. І такі індивідуальні рішення реалізовуються у вигляді однієї з форм розумного пристосування.
Експерти Правозахисної організації «Права людини» створили інфографіку, на якій відобразили існуючі форми розумного пристосування робочого місця для людей з інвалідністю.
Форми розумного пристосування:
- Внесення модифікацій до будівель та приміщень, як структурних, так і композиційних. Наприклад, це може включати встановлення пандусів, розширення двірних прорізів, розміщення світлових перемикачів, двірних ручок, полиць на рівні, доступному для людей на візках, перестановка меблів, використання контрастних кольорів у декорі для людей із проблемами зору тощо.
- Перекладення певних вторинних, дрібних функціональних обов’язків (але не основних) на іншого працівника.
- Переведення на альтернативну вакантну посаду, зокрема у випадках, коли жодне розумне пристосування не здатне уможливити ефективне та незалежне виконання функціональних обов’язків на чинній посаді.
- Внесення змін до робочого або навчального графіка, запровадження гнучкого графіка роботи або надання додаткових перерв в робочий час.
- Перенесення робочого або навчального місця до іншого приміщення чи поверху, надання дозволу на виконання певної роботи з дому.
- Надання дозволів на відсутність у робочий або навчальний час для реабілітації, медичного огляду, лікування.
- Модифікація існуючого та придбання нового обладнання, компенсаторних приладів.
- Внесення змін до виробничих процедур, навчального плану, стандартів.
- Покладення на інших працівників обов’язків з надання допомоги, менторства тощо.
Потрібно пам’ятати, що заходи з розумного пристосування мають враховувати індивідуальні потреби кожного працівника з інвалідністю, які дозволяють йому виконувати свою роботу максимально ефективно.
Інформаційний матеріал був підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГПО «Права людини» і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
