Ми не так сильно акцентували увагу, що безоплатно допомагаємо реєструвати організації вимушеним переселенцям. Громадські чи бізнес організації, благодійні фонди, тощо. Прагнемо підтримати в цей складний час внутрішньо переміщених осіб всіма доступними нам способами!
Одним з тих, хто вже скористався даною послугою є Віктор Субботін.
-Розкажіть, коли ви покинули рідну домівку та що вас мотивувало до цього?
-Я виїхав з Криму близько 2 років тому. По-перше, я побачив, як після окупації там безпринципно «віджимають» бізнес та утискають тих людей, які продовжували ідентифікувати себе як українці. Відбирають дачі, квартири та бізнес. У мене та знайомих посеред білого дня відібрали заправку, КАМАЗи. Прийшли люди і «пояснили», що мені тут не місце і мені «треба» поїхати. Ось так тихо і спокійно. Зараз там всюди так: рейдерство процвітає. Бізнес «заганяє» місцева податкова так, що під себе забирає цілі сегменти.
-Вам погрожували в той час?
-Так, адже я захищав у той час місто на тамтешньому Майдані – у Красноперекопську. Я «засвітився» і мені популярно пояснили, що коли залишусь, то мені буде гаплик. Або піду в тюрму. Мене, зрозуміло, це не влаштовувало. Однак деякі родичі продовжують перебувати на півострові. Хвилююсь за їхнє майбутнє.
-Повернутися чи їздити на півострів ви не плануєте?
-Ні, допоки там російська влада – це небезпечно.
-Чому вирішили створити благодійний фонд?
-Я сам переселенець і хочу допомагати надалі внутрішньо переміщеним особам, бо гарно розумію ці проблеми. Перш за все хочу допомагати дітям переселенців – в мене і в самого багато дітей. Вдячний ГПО «Права людини» за величезну лепту в здійсненні такої амбітної мети. Вже зараз я налагодив контакти з лікарями, які готові безоплатно лікувати дітей. Вони всі професори та доктори наук!
-Як буде розвиватися така діяльність?
-В мене є амбітна мрія створити реабілітаційний центр для дітей завдяки, як моєму фонду, так і міжнародним донорам з Європи. Вони вже готові допомагати.
-Чув, що у вас є налагоджений зв’язок із закордонними активістами.
-Так, Європа зараз відкрита до спільної роботи і в цьому напрямку. Звісно, попереду ще багато випробувань, але початок вже закладено. Крім того, з допомогою громадських організацій, думаю, все реально.
-Ви дуже ініціативна людина. Як вам вдалось не опускати руки і, різко переїхавши зовсім у інше місто, продовжити активну діяльність?
-Люди ж універсальні і вони повинні всюди пристосовуватись. Я не звик впадати у депресії, готовий працювати і допомагати іншим.
-Що порадите людям, які з початком агресії Росії опинилися у скрутному становищі та були змушені покинути малу батьківщину?
-Тримати «хвіст пістолетом», ніс до верху, рухатись, працювати, а найголовніше – спілкуватися з людьми. В нас дуже гарний народ і дуже працьовитий. Разом ми подолаємо усі незгоди.
Бажаємо Віктору Миколайовичу реалізації усіх задуманих планів!
Спілкувався – Володимир Малинка.
Фото – Володимир Малинка.
![screen-11.40.33[16.10.2015]](http://prava-lyudyny.org/wp-content/uploads/2015/09/screen-11.40.3316.10.2015.png)
Ініціатива «Правова допомога внутрішньо переміщеним особам Київської області» реалізується ГПО «Права людини» за фінансової підтримки Програми розвитку ООН в Україні (в межах проекту «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні») та Уряду Японії.
![screen-21.09.47[21.12.2015]](http://prava-lyudyny.org/wp-content/uploads/2015/12/screen-21.09.4721.12.2015.png)
