Поради родині

Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно

Згідно  статті 190  Сімейного кодексу України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий    договір   нотаріально   посвідчується і підлягає    державній   реєстрації. В  разі якщо  дитина   досягла чотирнадцяти років,  вона бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама  дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У  разі  укладення  такого  договору  той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її.

На  майно,  одержане  за  договором  відповідно до частини не може бути звернене стягнення. Майно,  одержане  дитиною  за  цим  договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Договір, про припинення права на аліменти на дитину у  зв’язку з  набуттям права  власності на  нерухоме   майно може бути визнаним  судом   недійсним  за  вимогою  відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.

У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

За позовом відчужувача нерухомого майна договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов’язку по її утриманню.