«Ми маємо поважати людей з інтелектуальними порушеннями», – Віталій Дроботун, директор громадської організації «Права людини».
Віталій Дроботун, директор ГПО «Права людини» розповів в ефірі Громадського радіо, як правильно спілкуватися з людьми з інтелектуальними порушеннями.
В Україні на обліку в медичних закладах перебуває понад 1 мільйон 300 тисяч осіб з психічними розладами та порушеннями. Але інвалідність мають близько 20% з них, тобто 260 000. Універсальних методів розпізнання людини з інтелектуальними порушеннями немає. Тому такі люди можуть легко зазнавати тиску навколишнього середовища. Наприклад, насильству з боку ровесників, які можуть не розуміти, що перед ними є людина з інвалідністю. Або, коли людина потрапляє у ситуацію, де є необхідність спілкування з представниками органів влади, та відстояти свої громадянські права: поліція, суд, тощо.
Як же чином налагодити ефективну комунікацію з людьми з інтелектуальними порушеннями, та як виявити таку людину?
Наталя Соколенко, журналіст «Громадське радіо»:
– Як зрозуміти, що перед вами людина з інтелектуальними порушеннями?
Віталій Дроботун:
– Виявити, що людина має інтелектуальні порушення можна під час спілкування. Таким людям складно говорити про минуле. Їм легше говорити про теперішнє. Їм складно відповідати на питання «Коли? Чому?», взагалі не можуть сформулювати відповідь на питання «Як?». Та набагато легше відповідають на питання «Хто? Що? Де?».
Наталя Соколенко:
– Як спілкуватися з такою людиною?
Віталій Дроботун:
– Це залежить від ситуації, в яку потрапила людина з ІП. Якщо вона потрапила, наприклад до поліції, чи до якогось іншого державного органу, то спілкування має відбуватися за присутності мінімальної кількості людей. Краще буде запросити людину з її близького оточення, опікун, чи родич, яка знає тонкощі та особливості конкретної особи з ІП. Тому що певних стандартів, які підходили б до кожної людини, не існує. Але загальні правила все ж є. Наприклад, варто прибрати будь-які потенційні подразники, візуальні чи слухові: телевізор, телефон, радіо, тощо. Питання краще задавати в теперішньому часі, повільно та максимально доступно. Людині з ІП тяжко орієнтуватися в часових визначеннях. Наприклад, 5 лютого 2018 року краще сприймає як, зима, холодно, і т.д.
Варто розуміти, що кожна особа з інтелектуальними порушеннями має індивідуальний рівень навичок використання мови та притаманні лише їй моделі спілкування. Тому, задля того, щоб ефективно реалізовувати принцип рівних можливостей необхідно враховувати індивідуальні особливості осіб з інтелектуальними порушеннями.
Наприклад, слід розмовляти з людиною з ІП в тому місці, де вона почувається комфортно, Варто застосовувати повтор або короткий підсумок сказаного в кінці розмови, щоб можна було впевнитися в тому, що інформація була сприйнята; під час розмови з людиною з ІП слід давати їй додатковий час для відповіді на поставлені запитання; при спілкуванні з людиною з ІП варто використовувати короткі фрази та висловлювати одну думку в одному реченні.
Повну версію інтерв’ю можна подивитися на відеозаписі.
ГПО «Права людини» досліджує проблему спілкування з людьми, які мають інтелектуальні порушення в рамках проекту «Сприяння ефективному використанню права на доступ до правосуддя осіб з порушеннями психічного здоров’я та обмеженими інтелектуальними можливостями», який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Нове правосуддя».
Експерти ГПО «Права людини», реалізовуючи даний проект розробили правила, які необхідно використовувати при спілкуванні з особами з інтелектуальними порушеннями.
