Рада Європи дорікає Україні за те, що вона порушує право своїх громадян на справедливий судовий розгляд. За словами представників Генерального секретаріату Ради Європи в Україні, 13 років тому держава ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, але і досі має труднощі із її запровадженням.
Як заявив представник Генерального секретаріату Ради Європи в Україні Аке Петерсон, особливо гостро в країні стоїть питання дотримання права на справедливий суд.
Справедливість під знаком запитання
Поняття «справедливий суд» має дуже багато аспектів, говорять юристи. Це і доступ до правосуддя, і дотримання всіх визначених строків, і надання необхідної інформації всім громадянам країни.
Наприклад, коли мова йде про доступ до правосуддя, то мається на увазі як фізичний, так і процесуальний доступ. І з тим, і з іншим Україна має проблеми, констатує правозахисник Дмитро Гройсман. Наприклад, люди з обмеженими фізичними можливостями не можуть потрапити у приміщення суду (відсутні пандуси, ліфти для людей на візках). Це ж стосується і категорій громадян без документів. Їх можуть просто не пропустити всередину. Що ж стосується процесуальних моментів, тут також є низка недоліків, каже Дмитро Гройсман. «Певний поступ є. Наприклад, прийняття Закону «Про судоустрій та статус суддів» дещо зрушило справу з мертвої точки. З іншого боку, цей закон суттєво обмежив процесуальні можливості людей. Адже тепер і в цивільній, і в адміністративній юрисдикції людина мусить іти до нотаріуса і платити великі гроші для того, щоб довірити представництво по веденню справи в суді іншій особі, яка не є адвокатом. В іншому випадку, людині треба звертатися до послуг адвокатів, які коштують великих грошей. Це вже серйозне обмеження права на справедливий суд. Крім того, зараз анонсовано другий етап проведення судової реформи, однак невідомо, в чому він буде полягати». Влада наразі ще не оголосила стратегічних напрямків покращення ситуації з доступом людей до правосуддя в Україні, зауважив правозахисник.
Стверджувати, що в Україні відсутній справедливий судовий розгляд як такий аж ніяк не можна, зазначає заступник міністра юстиції, колишній уповноважений України в Європейському суді з прав людини Валерія Лутковська. Інша справа, що є хиби, які перешкоджають реалізації цього права. «Якщо спиратися на Європейський суд з прав людини, то є рішення цього суду, в яких констатовано порушення права на справедливий судовий розгляд в Україні. Підставами для винесення такого рішення були, в основному, тривалість судового розгляду, досудового розгляду, тривалого невиконання або невиконання взагалі рішення національного суду. Крім цього, проблема полягає в тому, що в нас досудове слідство часто триває більше визначених законодавством термінів», – відзначила Лутковська.
Одне з порушень, якими дорікають Україні в Раді Європи, це недотримання
59-ї статті Конституції, яка говорить про те, що кожна людина має право на правову допомогу, констатують експерти. За українськими законами, адвокат має право перебувати поряд зі своїм клієнтом у будь-який момент спілкування із будь-яким із державних органів. Тим більше – із правоохоронцями. І це відповідає європейським правовим нормам. Але на практиці в Україні їх дотримуються не завжди, зауважує член парламентського комітету з питань правової політики Еліна Шишкіна. «Перше, чим дорікають, це те, що право на адвоката, хоч і законодавчо закріплене, реалізується не завжди. На практиці часто бувають випадки, коли до затриманої людини, адвоката не допускають протягом кількох годин або навіть упродовж цілої доби».
Міра справедливості українського суду
У липні цього року парламент ухвалив новий Закон «Про судоустрій і статус суддів». Це позитивний крок до реформування судової системи України, однак, з іншого боку, новий документ уповільнює роботу Верховного суду, зазначає його голова Василь Онопенко. «Ми не можемо забезпечити належний захист прав і свобод громадян лише тому, що, скажімо, Законом неправильно визначений порядок розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних і господарчих справ. Передбачено, що весь склад Верховного суду, більше 50 суддів, засідають і розглядають, наприклад, адміністративні справи окремо, кримінальні – окремо, цивільні – окремо. І в розгляді справи беруть участь судді, які не є фахівцями з тієї чи іншої спеціалізації. Таким чином ми втрачаємо час, працюємо не зовсім ефективно, і справи накопичуються. Оскільки нема належного захисту прав і свобод громадян у Верховному суді, то люди мусять звертатися до Європейського суду з прав людини», – пояснює Онопенко.
Покращити систему українського судочинства можна, ухваливши перш за все новий Кримінально-процесуальний кодекс. Імовірно, що його проект подадуть до Верховної Ради вже наприкінці грудня цього року, зауважує правозахисник Дмитро Гройсман. Крім цього, на його думку, необхідно демонополізувати адвокатську діяльність. «Цей інститут має бути серйозно позбавлений монополії на ведення захисту. Бо стаття 59 Конституції України відкриває можливості для вільного вибору людини-захисника. Він не обов’язково має бути практикуючим адвокатом, людина сама здатна обрати того, хто буде надавати їй юридичну допомогу. Нам також треба негайно ухвалити закон про безкоштовну правову допомогу, який також буде сприяти демонополізації цієї юридичної професії».
Після ухвалення низки законів, які покликані були реформувати судову систему, доступ громадян до правосуддя погіршився, вважає перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Юрій Кармазін. «Не тисячі, не сотні тисяч, а мільйони невиконаних судових рішень. Рішення, які винесені іменем України, де мова йде про перерахунок пенсій, про встановлення справедливості по певних виплатах, інші рішення на користь людей – ці рішення просто не виконуються», – говорить депутат.
Цього року офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини отримав понад 75 тисяч скарг громадян, з яких 6 тисяч стосувалися порушення права на справедливий судовий розгляд. Про це повідомив речник омбудсмана Іван Левченко. А от киянці Наталії пощастило. Її особистий досвід засвідчив, що український суд може бути справедливим і неупередженим. «Я найбільше боялася за підкуп судді, – говорить вона. – Але під час спору я була абсолютно здивована. По-перше, прагненням судді не затягувати справу, а максимально зрозуміти, вислухати обидві сторони і максимально швидко закрити справу. Я думаю, що все залежить від конкретної справи, її особливостей. Бо мої знайомі, які вели справи, де були задіяні великі гроші, розповідали просто жахливі речі. Судді спочатку затягували справу, потім приймали рішення в святкові вихідні дні, адвокат був перекуплений іншою стороною… ».
60% українців, як і Наталя, вірять, що рішення суду можна купити. Про це свідчать результати всеукраїнського телефонного опитування, проведеного цього місяця Інститутом Горшеніна. А в непідкупності суду впевнені лише три відсотки респондентів.
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/2244879.html
