Новини організації

Життя рівненського інваліда: держстандарти і наявні реалії

Німецький інвалід Мартін Шульц живе повноцінним життям. Його день повен справ: поїхати на роботу, скупитися супермаркеті, проїхатися парком, навідатися в музей. І це ще не все…

Чоловік не розуміє мого здивування. Розповідає, що інвалідів у Німеччині, зокрема, в Берліні, вистачає, тому для них існують спеціальні пандуси і доріжки у багатоповерхівках, окремі з’ їзди на вулицях, нормовані пандуси у державні та громадські будівлі.
 
Водії маршруток та тролейбусів мають своїм обов’язком спустити спеціальний трап, завезти інваліда, поцікавитися його маршрутом і висадити в належному місці. За неналежне ставлення до інваліда водію загрожує звільнення.

Нещодавно   Рівненська обласна організації  ГПО «Права людини» співпрацюючи  проводила дослідження стану доріжок та пандусів для  людей з обмеженими можливостями у Рівному. Хочеться зауважити, що сьогодні в Україні існують спеціальні будівельні норми для проектування тротуарів та заїздів у державні та громадські будівлі, та ці плани не завжди виконуються. Враження від виконаної роботи неоднозначне. Досліджуючи різноманітні об’єкти ми виявили як добросовісні установи та організації, так і підпримства, які встановили пандуси та поручні для «галочки», бачили й організації де зовсім відсутні зручності для інвалідів.

Перш за все  сучасний Рівненський інвалід позбавлений можливості вільно пересуватися містом. Такий висновок робимо після того, як за цілий день пошуків не знаходимо жодної обладнаної багатоповерхівки. Отож, сучасний інвалід без сторонньої допомоги не може навіть виїхати з будинку, не говорячи вже про проїзд вулицею.

Тротуари високі, інвалідний візок перескочити такі не може. При цьому у процесі формування вулично-шляхової мережі треба передбачати веловізкові доріжки для переміщення людей з обмеженими фізичними можливостями. Ширина шляху руху на ділянці у разі зустрічного руху інвалідів на кріслах-колясках повинна бути не менше ніж 1,8 м з урахуванням габаритних розмірів крісел-колясок відповідно до ДБН 2.2-17. Покриття пішохідного переходу треба виконувати контрастним та рельєфним з метою створення умов для переходу як інвалідів, які користуються візками, так і інвалідів з вадами зору. На пішохідних переходах максимальна висота бордюру у місці перетину з проїжджою частиною не повинна перевищувати 0,025 м. Незважаючи на те, що  окремих доріжок ми не маємо, та й норми не завжди виконуються, деякі організації обладнали досить непогані під’їзди до центрального входу.

Хочеться відмітити Рівненський міський Центр зайнятості, Центральне відділення МВС України в Рівненській області, Рівненську міську та обласну ради, Фонд соціального страхування у випадку тимчасової втрати працездатності, Рівнеоблводоканал, Grand базар, Рівненський обласний перинатальний центр, як найбільш зразкові заклади, де є і пандуси і перила по яких людина може заїхати до цих закладів. Окрему увагу хочеться звернути на Рівненське управління Охорони Здоров’я, де пандус має і похил відповідний, і поручні міцні, і покриття відмінне. Хоч відсоток таких зразкових закладів досить малий і складає близько 20% із всіх відслідкованих закладів. А таких у переліку дослідження 300.

Основна наша увага зосереджувалася на державні установи, куди найчастіше звертається людина, а ще відслідковувалися аптеки, банки, банкомати, побутові та продовольчі магазини. Дуже жаль, що у багатьох закладах навіть не задумуються над тим, що  похил кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 8 %, а його довжина повинна бути не більшою ніж 10 м. За необхідності влаштування маршу пандусу більшої довжини треба влаштовувати горизонтальні площадки для відпочинку довжиною не менше ніж 1,8 м. Поручні вгорі і внизу сходів, паралельні до підлоги, треба продовжувати на 300 мм далі від крайньої сходинки.

Певні установи мають пандуси, але не мають перил, за допомогою яких можна заїхати до установи чи організації. Таку проблему ми зустріли у Прокуратурі Рівненської області, Центральному відділенні Ощадбанку та інших. В Рівненському Укртелекомі є перила, та кнопка виклику, але відсутні пандуси. Інколи, проводячи дослідження ми знаходили окрему кнопку виклику для людей в інвалідних візках, як от в Рівненській міській Раді, деяких відділеннях Укрпошти, Укртелекому, Аптек, за що особлива подяка.

Хочеться зосередити увагу і на Аптеках, більша половина з яких не має пристосувань, серед магазинів менше  10% мають пандуси, а половина з тих що мають не дотримались Держстандартів, зупинимось і на банкоматах, доступними з яких є лише декілька на все місто.

Цікавим є і той факт, що не лише магазини, аптеки та банкомати не встановили зручності для інвалідів, а й державні установи знехтували державними стандартами та правами людей, з особливими потребами. Серед таких установ хочеться виділити Рівненську обласну бібліотеку, де взагалі відсутні будь-які зручності для інвалідів, хоч вони і планувались, Центральне відділення поштового зв’язку, щоправда там наявна кнопка виклику для людей з особливими потребами. Міське відділення Державної міграційної служби, котре не оснащене навіть поручнями, така ж ситуація і в Рівненському управлінні праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, ПАТ Рівнегаз, Головному управлінні реєстраційної служби.  Не зможе відвідати інвалід і Кінопалацу Україна, де відсутні зручності для таких людей, Рівненські книгарні.

Перерахований нами зовсім не весь перелік установ. Всі вони надають такі різні і такі необхідні для всіх послуги і дуже жаль, що не всі можуть ними скористатися через обмежені фізичні можливості.
У ці святкові дні маємо надію, що зроблена нами робота стане лише поштовхом до подальшої діяльності на благо людей, а державні установи та приватні підприємства ще раз подивляться на доступність свого закладу для людей з обмеженими можливостями.

Катерина Круглик

Журналіст,Голова Рівненської обласної організації  ГПО «Права людини»