В Україні право на правову допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України. Згідно з частиною першої цієї статті «Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав».
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
Крім того, право на правовий захист закріплено положеннями Європейської конвенції, ратифікованою Україною, у якій зазначено, що: «кожен має право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або – якщо він не має достатніх коштів для оплати правової допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя».
У випадках адміністративних проваджень право на правову допомогу передбачено частиною першою статті 268 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до цієї норми особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Якщо ж спроектувати зазначені норми права на адміністративну практику Державтоінспекції, в тих випадках, коли працівник ДАІ згідно з законом має право розглядати адміністративну справу (виносити постанову) на місці виявлення правопорушення, потрібно мати на увазі:
– кожна особа, щодо якої складається протокол за адміністративне правопорушення, має право у протоколі (в графі, передбаченій для написання пояснення) письмово зазначити, що при розгляді справи (винесенні постанови) бажає скористатися юридичною допомогою адвоката;
– за наявності такого запису у протоколі працівник ДАІ не має права приймати рішення (виносити постанову) за адміністративною справою на місці виявлення правопорушення, а зобов’язаний особі призначити час та місце для розгляду справи за участю обраного особою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
– при користуванні іншими правами, передбаченими частиною першою статті 268 Кодексу про адміністративні правопорушення (ознайомленні з матеріалами справи, наданні пояснень та доказів, заявлені клопотань), особа також має право користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Тобто, якщо Вами в протоколі про адміністративне правопорушення вчинений запис про Ваше бажання скористатися юридичною допомогою, а працівник ДАІ, проігнорувавши Ваше бажання, виніс постанову про накладення стягнення на місці зупинки, така постанова підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням Вашого права на правову допомогу, гарантованого національним законодавством та міжнародними нормами права.
