У 2017 році Фонд соціального захисту інвалідів (ФСЗІ) вимагав через суд стягнути з українських компаній близько 200 млн. гривень за 9-ма позовами через невиконання ними 4% квоти щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Це «найдорожчі» судові справи Фонду. Однак суди відмовили у стягнені адміністративних санкцій. Лише один позов на суму більш ніж 10 мільйонів гривень був задоволений. Чому склалась така ситуація пояснює експерт Правозахисної організації «Права людини» Сергій Зубарський.
Чому суди відмовляють у задоволенні позовів ФСЗІ про стягнення господарських санкцій за невиконання 4% квоти щодо працевлаштування людей з інвалідністю великими підприємствами?
– Великі підприємства навчилися уникати санкцій за недотримання 4% квоти створюючи в штатному розкладі так звані «спеціальні робочі місця» для працівників з інвалідністю та інформуючи про наявність цих вакансій місцеву службу зайнятості. Тому суд розглядає такі дії як максимальне сприяння працевлаштуванню людей з інвалідністю. Адже формально вони виконали свій обов’язок по створенню робочого місця.
Як правило, більшість цих вакансій є низькооплачуваними, часто не на повну ставку. Так і з’являються сотні вакансій двірників, прибиральників, посудомийок, фасувальників на які люди просто не хочуть йти працювати та які роками не заповнюються.
Яким чином позов у 10 мільйонів гривень проти ТОВ «Метінвест-Промсервіс» був задоволений?
– Насправді, дивним є не те що ФСЗІ програв 9 судових справ з найбільшими сумами позову, а те, що все-таки було стягнено штрафні санкції на суму позову, який перевищив 10 мільйонів гривень з ТОВ «Метінвест-Промсервіс». Скажу більше, в 2017 році суди розглянули 47 справ, де сума штрафних санкцій за невиконання 4% квоти на працевлаштування осіб з інвалідністю складала більше 1 мільйон гривень, і лише одна справа була виграна та в одній справі проти Комунального підприємства “Київпастранс” суд задовольнив позов частково в розмірі 120 тисяч від загальної суми позову у 6 мільйонів гривень.
У тому, що «Метінвест-Промсервіс» змушений був сплатити санкції за рішенням суду вбачається недопрацювання юристів даної компанії. Вони хоч і створили «спеціальні робочі місця» для працівників з інвалідністю в кількості 4%, але пропонували вакансії на 0,1 ставки. Саме тому суд визнав «суто формальний підхід відповідача до виконання обов’язку щодо належного інформування центру зайнятості про наявність вільних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що, в свою чергу, свідчить про відсутність мети фактичного працевлаштування осіб з інвалідністю».
Cтаття була підготовлена за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГПО «Права людини» і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
