Поради громадянину

Податок на спадщину і подарунки

Порядок оподаткування об’єктів спадщини чи дарування, одержаних платником податку регламентується  ст. 174 Податкового кодексу. Податок на дохід отриманий в результаті укладання договору дарування сплачується за ставками визначеними для спадщини.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об’єкта успадковано  та від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем.

Об’єкти спадщини підлягають оподаткуванню за такими ставками податку:

За нульовою ставкою оподатковуються:

1)при отриманні будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, які є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

2)при отриманні спадщини у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

3)при отриманні спадщини у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом;

4)грошові заощадження, поміщені до 02.01.92 р. в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 рр., погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

За ставкою 5%:

при отриманні будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

За ставками 15 або 17% (залежно від розміру отриманого доходу):

при отриманні будь-якого об’єкта спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента та при отриманні будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Відповідно до положень Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Норму про звільнення від подання податкової декларації спадкоємцями, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковується за нульовою ставкою, внесено до Податкового кодексу Законом № 3609.

Таким чином, у разі отримання спадщини спадкоємець зобов’язаний до 1 травня року, наступного за роком отримання спадщини, подати податкову декларацію до органу ДПС за місцем своєї податкової адреси як платника податку, тобто за місцем реєстрації (згідно з паспортом) або місцем переважного проживання громадянина, та сплатити податок до бюджету, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.