Державні закупівлі впродовж довгих років були «годівницею» нечистих на руку чиновників і близьких до них бізнесменів. Однак, державні тендери вже стоять на порозі великих змін. Новий закон про публічні закупівлі повинен докорінно змінити цю сферу. Тим не менш, корупційно небезпечні фактори присутні при будь-якому законодавстві, і те, як громадський сектор буде слідкувати за цим процесом в найближчі роки і як реагуватиме на корупційні порушення залежить доля реформи. Про це та інше йшлось на прес-конференції «Корупція в сфері державних закупівель: як протидіяти?», яка відбулась в прес-центр УКРІНФОРМУ у четвер 10 березня 2016 року, ініціаторами і організаторами якої виступили активісти Громадської правозахисної організації «Права людини».
С
першу Віталій Дроботун, Голова правління ГПО «Права людини» анонсував нову веб-платформу щодо протидії корупції в сфері публічних закупівель, яка зараз перебуває в розробці і розпочне своє функціонування вже в квітні-травні цього року. Її запуск відбуватиметься в рамках проекту «Протидія застосуванню корупційних схем у державних закупівлях в Київській області» який реалізується ГПО «Права людини» і підтримується відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні.
«Ця платформа буде допомагати громадським активістам протидіяти тим корупційним схемам при держзакупівлях, які сьогодні існують в Київській області. Також буде проведено ряд навчальних тренінгів, на яких залучені експерти навчатимуть бажаючих як моніторити державні закупівлі і як виявляти серед них потенційно корупціогенні, а також як їм протидіяти. На цій платформі будуть всі типові звернення, скарги до державних органів, позовні заяви, які може використати будь-який громадянин, який вважає, що стикнувся з корупцією у сфері державних закупівель.» Віталій Дроботун наголосив, що Київську область ГПО «Права людини» обрали невипадково. Громадський сектор більше зосереджений виключно на столиці, але що відбувається у регіоні, в містах обласного і районного значення практично не досліджується і не висвітлюється. Скоріш за все, в регіоні корупція поширена не менше ніж у столиці.
Олексій Буданов, керівник проекту «Протидія застосуванню корупційних схем у Київській області» в свою чергу зупинився на актуальності проблеми і пояснив чому потрібно проводити саме такі просвітницько-навчальні заходи.
«По рейтингу Тransparency International 2015 року Україна займає 130 місце зі 167 країн за рейтингом корупції. По приблизних оцінках, в сфері державних закупівель, корупція складає не менше 20%. Це еквівалент 50 мільярдів гривень щорічно. Наша основна мета – саме попередження корупції, а не боротьба з її наслідками. Корупція, в першу чергу, знаходиться в головах людей, і тому потрібно прикладати зусиль щоб викорінювати її саме звідти».
Гліб Канєвський, керівник відділу боротьби з корупцією Центру політичних студій та аналітики зосередив свою увагу на тих подіях, які відбуваються зараз і на тому які зміни очікують на сектор публічних закупівель:
«Ринок державних закупівель в Україні стоїть на порозі великої революції. З квітня всі центральні органи влади перейдуть на електронні аукціони, а з серпня підтягнуться і всі інші владні структури… Зараз в нас існують кілька негативних тенденцій, які притаманні ринку публічних закупівель¸ які можливо з новим законодавством будуть усунені. По-перше, через системну кризу ринку бізнес втратив зацікавленість до держзакупівель, тому просто не залучається до другорядних тендерів, які відбуваються, скажімо, в системі ЖКГ, освіти або ж медицини. Рівень конкуренції на таких тендерах коливається від двох до трьох учасників. Друге, що потрібно відзначити, що корупція з центрального рівня плавно перетікає в регіони. Це обумовлено двома факторами: 1) так звана «децентралізація»: місцеві бюджети зараз мають більше коштів для закупівель; 2) громадські активісти і ЗМІ впродовж останніх двох років активно досліджують тендери на загальнонаціональному рівні, однак фактично Terra incognita залишаються торги регіональних чи районних управлінь освіти, ЖКГ чи закладів охорони здоров’я, які на рік витрачають десятки мільйонів гривень. Зараз їх фактично ніхто не контролює. Третій негативний аспект: замовники фактично пручаються всім нововведенням, які намагається ввести команда Міністерства економічного розвитку й торгівлі України, або ж намагаються підлаштуватись під ці нововведення так, щоб зберегти свій вплив на проведення торгів і в ручному режимі обирати переможця.»
Також, Гліб Канєвський наголосив, що регіональні закупівлі часто діляться між місцевими компаніями, які наближені до посадових осіб органів місцевої влади. Компаніям з інших міст чи регіонів часто ставлять перешкоди до участі в тендерах, встановлюють дискримінаційні умови участі. На сьогоднішній день фактично відсутні державні інституції, які могли би захистити права учасників на державних закупівлях.
Резюмуючи потрібно зазначити, що сьогодні як ніколи сприятливий грунт для впровадження антикорупційних ініціатив, оскільки на це є і запит суспільства так і політична воля з боку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Громадська правозахисна організація «Права людини» надіється на те, що антикорупційна платформа, яку наразі розробляють фахівці організації, зможе сприяти до більш активного залучення зацікавлених членів соціуму до моніторингу публічних закупівель і протидії корупційним явищам в Україні.
