Відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП підставою для припинення трудового договору може бути угода сторін.
У разі припинення договору за угодою сторін існує низка відмінностей від розірвання договору за власним бажанням або з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу.
Анулювання домовленості про припинення трудового договору за угодою сторін може відбутися лише тоді, коли власник і працівник дійшли взаємної згоди.
Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою
Коли працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення.
Якщо ініціатива була власника – він видає розпорядження відділу кадрів про оформлення звільнення працівника із дати, визначеної сторонами. У трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП і раніше домовлена дата звільнення.
Оформлення припинення трудового договору за угодою сторін здійснюється лише в письмовій формі. Відновитися на роботі у разі розірвання договору за такою умовою практично неможливо, трудові спори з цього питання практично не розглядаються.
Звільненні за згодою сторін, на відміну від тих, хто звільнився за власним бажанням, мають право зареєструватися в Центрі зайнятості й отримувати допомогу з безробіття, починаючи з 8-го дня після звільнення.
Стати на облік потрібно протягом 7 календарних днів після звільнення, інакше право на отримання допомоги буде вами втрачено (ЗУ «Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття»).
