Як схилити громадську думку на бік міліціонерів – у разі, якщо вони скоїли протиправні дії? Майстер-клас із дискредитації потерпілих майже щодня демонструють прес-служби та центри громадських зв’язків МВС.
До кого негативно ставиться більшість людей? Правильно: до алкоголіків, наркоманів, бомжів, “неадекватних” людей тощо. Тому, щоб сформувати “відповідне” сприйняття, людину слід подати у ЗМІ саме в такому, непривабливому вигляді.
Чудовий приклад продемонстрував у день фіналу Євро відділ зв’язків із громадськістю головного управління МВС України. Правозахисника Назарія Боярського спробували виставити неадекватним, таким собі “божевільним із Вінницької області”.
Я особисто була свідком подій, про які йдеться в повідомленні, і як очевидець можу розповісти про маніпулятивні стратегії, якими послуговується МВС.
Ось що пише МВС: “Відділ зв’язків із громадськістю повідомляє, що 1 липня в Києві, на ділянці території, яка визначена, як прилегла до НСК “Олімпійський”, 34-річний мешканець Вінницької області, який називає себе працівником Центру громадянських свобод, влаштував дійство, яке він називає експозицією мандрівної фотовиставки”.
Що було насправді: на вулиці Шота Руставелі, 6, мала пройти акція, організатором якої є Центр громадянських свобод. Назарій є одним із координаторів цієї акції й працівником центру. Йому не 34, а 24 роки, і мешкає він у Києві.
Назар Боярський
Акцію він влаштував не один, а з іншими правозахисниками, серед яких представники Української Гельсінської спілки з прав людини, Фундації Регіональних Ініціатив, Асоціації моніторів дотримання прав людини в органах внутрішніх справ, проекту “Без кордонів” тощо. Про проведення акції правозахисники завчасно повідомили міську владу.
МВС: “Експозиція складалася з розгорнутого вручну банера з нанесеною фотографією ув’язненого іноземного громадянина”.
Насправді: на фото добре видно, що виставка складалася з ряду стендів, які зображували порушення прав людини в Україні. На одному з них був іноземний громадянин – Алесь Бєляцький, білоруський опозиціонер, жертва режиму Лукашенка.
Стенди, які згортає міліція. Потім міліціонери прийшли за Назаром
Усі банери кріпилися на спеціальних металевих конструкціях. Власне, про виставку “Права людини поза грою” можна знайти багато інформації в інтернеті.
МВС: “Окремо в міліції зауважили, що відповідно анонсу, виставка мала пройти в Києві 8-10 червня 2012 року в науково-культурно-розважальному центрі ATMASFERA 360”.
Насправді: виставка стартувала 8-10 червня в Києві, але потім подорожувала Україною – містами-господарями Євро-2012. 1 липня мало відбутися її закриття та збір підписів на підтримку Алеся Бєляцьогого.
Дивує, що правоохоронці вдалися до оприлюднення таких неправдивих відомостей, зважаючи на те, що учасники акції фотографували та знімали на відео все, що там відбувалося.
Якщо ж припустити, що Назарій дійсно сам влаштував акцію й одиноко стояв із плакатом у руках, навіщо затримувати його приїхало близько 20 озброєних міліціонерів?
На фото видно і інших учасників акції
І як після такого вірити повідомленням прес-служби МВС, у яких якщо людина померла у відділку – то вона неодмінно алкоголік, наркоман або божевільний, який сам упав, і сам убився. А ці випадки, на жаль, ніхто не має змоги зафіксувати на камеру…
До вашої уваги декілька прикладів.
Алкоголіки:
У Полтавській області у відділку міліції померла людина. Читаємо в повідомленні: “За даними міліції, померлий довгий час страждав на алкоголізм”.
У Кіровоградській області у відділку смерть: “Медики зафіксували алкогольне сп’яніння”.
Ігор Індило: “ГУ МВС у Києві назвало причиною смерті Індила, який у травні 2010 року вночі був доставлений до Шевченківського райуправління й на наступний ранок був знайдений мертвим у камері, закриту черепно-мозкову травму, якої він зазнав нібито після падіння з ліжка через сильне алкогольне сп’яніння”.
Наркомани або наркоторговці:
Смерть у відділку в Києві: “Смерть наступила внаслідок передозування наркотиками”, – сказали в міліції”.
Смерть у відділку в Енергодарі: “Днями 48-річного Андрія засудили на три роки за торгівлю наркотиками”.
Смерть у відділку в Харкові: “Медики констатували серцевий напад, однак не виключають, що смерть настала від передозування”.
Сам упав і вбився:
На Кіровоградщині затриманий помер у відділку міліції: “До того ж, є підстави вважати, що тілесні ушкодження, зокрема перелом ребер зліва та садна із цього ж боку, чоловік міг отримати при падінні з висоти водостоку будинку”.
Донецьк, смерть у відділку міліції: “Після закінчення слідчих дій він вийшов із кабінету, сів на стілець у коридорі й знепритомнів. Співробітники міліції терміново викликали лікарів швидкої допомоги, які після огляду констатували його смерть”.
Смерть у Сумах: “Чоловік почав давати свідчення, проте помітно нервував і вів себе неадекватно. Погрожував завдати собі та оточуючим тілесні ушкодження, намагався втекти з кабінету”.
Вищенаведене – це лише кілька прикладів зі строкатої картини того, що відбувається в органах внутрішніх справ. Прагнення будь-якою ціною відбілити “жесть мундира” і невміння визнавати власні помилки робить міліції ведмежу послугу. Довіряє їй дедалі менше українців. Достатньо хоча б почитати коментарі в інтернеті, що думають громадяни про органи внутрішніх справ.
Чи не пора нарешті міліцейським прес-службам “підняти віки” і перестати вішати нам на вуха чергову локшину?
Марина Говорухіна, Центр інформації про права людини
