Зелене світло малолітнім злочинцям!
Чи згодні ви з тим аспектом ювенальної юстиції, що неповнолітніх злочинців не варто поміщати в тюрми та колонії?
Але ж сьогодні кримінальна юстиція достатньо гуманна до таких злочинців! Між тим, що злочинність неповнолітніх росте і стає все більш жорстокою. Також збільшується кількість рецидивів. Та попри те ювенальщики ратують про те, що при повторному скоєнні злочину взагалі треба застосувати процедуру примирення!
Злочини, що скоюють неповнолітні – це переважно тяжкі та особливо тяжкі злочини. Що буде, якщо на вулиці вийдуть злочинці, відчуваючи безкарність? Наприклад, у Франції, під час підпалів і бунтів у Парижі поліція ловила злочинців на місті злочину, вела до ювенального суду, а той наступного дня їх відпускав. Через 2 роки в Парижі почалися нові бунти.
А от США, розчарувавшись в такій системі, тепер вимушені приймати закони, що полегшують передачу справ неповнолітніх правопорушників до судів для повнолітніх. У штаті Мічиган навіть знижено вік кримінальної відповідальності до 7 років.
НКВД по-європейськи або як діє система ЮЮ
Найголовнішу роль впливу на маси відіграють «незалежні» СМІ. Їх задача полягає в тому, щоб усіляко нагнітати у суспільстві атмосферу нетерпимості, ворожості до соціальної групи «батьки» за допомогою репортажів про насильство у сім’ях. А потім вже на готовий ґрунт видати за необхідність побудувати величезну тоталітарну систему, яка матиме право втручатися в життя кожної сімї.
Безперечно, тут і розкручення числа випадків знущання над дітьми. І хіба вже хвилюватиме суспільство той факт, що батьки скоюють проти дітей менше 10% злочинів, а решта 90% – це злочини, скоєні проти дітей іншими однолітками та сторонніми дорослими. Та захищати пропонують саме від батьків.
Інформацію про сім’ю отримати насправді дуже легко. Її вже збирають психологи в школах під виглядом невинного анкетування. На разі – спроби узаконити посади омбудсменів у школах, які заохочуватимуть скарги на вчителів та батьків. Хороший спосіб збору інформації про приватне життя наших громадян, про їх особистість, проблеми і т.ін., чи не правда? А чи чули ви про «паспорти школярів», де вони повинні самостійно зазначити шкідливі звички батьків, визначити, до благополучної чи ні відноситься його сім’я? Що це, як не база даних персонального характеру?
Беручи до уваги закріплений Конституцією України примат міжнародного права по відношенню до національного законодавства, усвідомлюємо згубність ситуації, бо ж Конвенція про права дитини є основою ювенальної юстиції:
– стаття 13 Конвенції наголошує, що дитина може вільно виражати свою думку, яка включає в себе право вільно шукати, збирати та передавати інформацію будь-якого характеру. Батьки ж позбавляються права контролювати цей процес. Це означає, що суспільство позбавляється бар’єру перед потоком бруду і маніпуляцій, якими глобалісти наповнили ЗМІ, Інтернет. Так готується майбутнє стадо рабів НМП – розбещені дебіли;
– стаття 17 прямо зобов’язує батьків забезпечувати повний доступ дитині до національних та міжнародних ЗМІ;
– стаття 15 – свобода асоціацій для дітей. Зрозуміло, ніякі обмеження не встановлено, а батьки не мають права цьому перешкоджати;
– стаття 16 – ніхто не має права втручатися в особисте життя дитини, порушувати недоторканість його житла, переглядати його кореспонденцію і посягати на його честь і репутацію. Тому будь-яке виховання стає неможливим і протизаконним.
Закон може бути розтлумачений як завгодно. Зазвичай – дуже широко і відмінно від нашого світогляду. Ми звикли до логіки традиційних відносин між батьками та дітьми, зміст якої – доброчесність. А європейці звикли до ліберальної ідеології, зміст якої – повна свобода пороку.
Дитину запевнюють в тому, що батьки не головні в сімї. Фактично підривається авторитет батьків. Діти вірять, що «добрі соцпрацівники» йому допоможуть, якщо батьки не дають достатню кількість кишенькових грошей. Після того, як поскаржаться – соцпрацівники запишуть адресу, номера телефонів та місце роботи батьків. Потім задасть купу провокаційних питань і, напише рапорт судді з дитячих питань. Дитина ж прийшла сама!
Такими дітьми дуже легко управляти, бо вони стають безвільними рабами.
Результати роботи ЮЮ в інших країнах
Досвід країн, де працює Ювенальна юстиція, підтверджує, що вона не допомагає зниженню дитячої злочинності та рівня соціальних пороків, а навпаки, збільшує їх показники. У Франції ця система працює півстоліття і ми спостерігаємо там нечувані молодіжні безпорядки в історії Євросоюзу, де молодь масово підпалювала автомобілі, будівлі, калічила прохожих. Адже це молодь, яка виховувалася у своїй більшості у соціальних притулках. У цій країні діти скаржаться чиновникам навіть якщо батько ввійде в кімнату сина без дозволу, або ж дівчинку не пускають на дискотеку.
Чого ж можна очікувати в Україні, з огляду на величезний рівень корупції та бідності країни? ЮЮ для наших чиновників – це просто гарна нагода зловживання своєю владою.
В США знайшлася людина, яка, спостерігаючи функціонування системи ювенальної юстиції, довела її порочну суть, інформуючи американську та світову громадськість. Отож, сенатор Генеральної Асамблеї (парламент) штату Джорджія Ненсі Шефер опублікувала результати свого дослідження у 2007 році. І це коштувало їй посади сенатора.
Ненсі Шефер виявила факти зв’язку діяльності «Служби захисту дітей» з нелегальною торгівлею людей, сексуальною експлуатацією дітей та ін. злочинами.
У березні 2010 року пані Шефер та її чоловіка знайшли застреленими у власному будинку. Офіційна версія – нібито чоловік був хворий на рак, а тому застрелив дружину і застрелився сам, залишивши передсмертну записку. Але розслідування не підтвердило факт хвороби чоловіка.
Свій доклад «Порочний бізнес «Служби захисту дітей» Ненсі Шефер зробила 16 листопада 2007 року. Найголовніше з цього докладу:
– бідні батьки часто стають жертвами і в них забирають дітей, бо в них немає коштів, щоб найняти юристів та боротися з системою.
– система вимагає від батьків відвідувати курси по вихованню, по управлінню гнівом, сеанси терапії і консультування і т.д. Цей процес займає місяці, роки. Система отримує матеріальну вигоду.
– працівники соцслужб часто винні в обмані. Вони приховують факти та докази. Фабрикують звинувачення.
– розділ сімї став бізнесом, бо місцева влада звикла використовувати гроші платників податків для зміцнення своїх постійно зростаючих бюджетів.
– Закон «Про всиновлення та безпеку сімї» забезпечує грошові «бонуси» штатам за кожну дитину, віддану під опіку. Наприклад, 4 тис. доларів за кожного всиновленого.
– фінансування продовжується, поки дитина поза домом. Якщо ж дитину кладуть до психлікарні і дають 16 медикаментів на день, кількість отримуваних грошей зростає.
– не існує фінансування для того, щоб об’єднати сім’ю і зберегти цілісність.
– відомі діти, які завагітніли, знаходячись у своїх опікунів, а голова Асоціації прийомних батьків мого виборчого округа був заарештований за сексуальне насильство над дітьми.
– деяким батькам кажуть, щоб вони розлучилися, якщо вони хочуть бачити своїх дітей та внуків.
– батьки оплачують утримання дітей в притулках, але не мають до них доступу.
– Закон «Про права прийомних батьків» не містить норми, яка зобов’язує піклуватися про дитину лише до тих пір, поки дитина не може повернутися додому.
– дідусі і бабусі намагаються отримати опіку над своїми внуками. Але Служба стверджує, що їм це пропонували, а вони відмовилися.
– згідно офіційних даних за 1998 рік діти, розміщені під опіку держави, гинуть у 6 разів частіше, ніж діти вцілому у країні.
– відповідно до висновків Каліфорнійської Малої Комісії Гувера від 2003 року, від 30 до 70 відсотків дітей в каліфорнійських притулках не повинні та знаходитися.
В Ізраїлі щороку більше 2000 людей позбавляються дітей по розпорядженню соцслужб, які набили руку на відбиранні дітей у вихідців з колишнього СРСР.
Ось що каже з цього приводу адвокат однієї сімї (вихідці з Росії): «Зараз йде фактичне переслідування сімей з неблагополучним соціальним положенням. Ізраїльське законодавство не розуміє такої цінності, як інтереси сімї. Усі рішення приймаються лише на основі рекомендацій, як правило, однієї людини – соцпрацівника. В Араді через відібрану дитину мати покінчила життя самогубством, ледь врятували батька….Немає чітких критеріїв, відповідно до яких повинні виноситися рішення…Дітей вилучають через помилкове трактування поняття «благо дитини». В результаті соцслужб вилучають дітей з нормальних сімей, які просто звернулися за допомогою в тяжкий момент». А тому люди бояться звертатися по допомогу до держави.
Раджу прочитати лист Ольги Смирнової. Жінка зараз проживає в Норвегії. Вона пише про практику руйнування сімї Комітетом по захисту прав дітей (Barnevern). Вона зазначила, що громадяни Норвегії дуже добре захищені економічно. І це наводить на думку, що так само і з правами людини. Але вони грубо порушуються ще з дитинства. Наводить масу приводів для позбавлення батьківських прав. Над її сім’єю працівники вказаної структури півроку знущалися лише через те, що у неї сумні очі (а значить депресія), а її дитина постійно не посміхається (а це ознака неблагополуччя).
Горе тому, у кого дитина дуже активна, чи сором’язлива, бо в них не прийнято виділятися із загальної маси.
Ще гірше, якщо сусідка донесе, що дитина у 7 років виносить сміття (примусова праця). Або ж посварилися батьки.
Після того, як хтось доніс на конкретну сім’ю, починається розслідування, збір інформації, виклики на співбесіди, нагляд за дитиною в школі чи садку. Навідуються додому та спостерігають, як виховується дитина, причому без попередження. Не відкрили – вважається опором владі.
Ще є програма Veiledning, відповідно до якої один раз на тиждень соцпрацівник здійснює виховання дитини у неї вдома.
Норвезькі фахівці зазначають, що в притулках діти підлягають насильству, стають депресивними, виростають злочинцями, зловживають алкоголем та наркотиками (в притулках це дозволено). Замкнуте коло, бо чим більше злочинців – тим більше дітей вилучають із сімей. На кожну тисячу дітей заходи задіяні до 23 із них. В середньому близько 400 дітей щороку передаються під опіку держави.
Як запровадження Ювенальної юстиції вплине на українське суспільство та державу вцілому?
Отже, з огляду на вищевикладене, цілком очевидно, що введення Ювенальної юстиції дестабілізує ситуацію в Україні, чого й треба нашим геополітичним противникам. І це полягатиме в наступному:
1. Органи правопорядку законодавчо втратять можливість впливати на бунтівних неповнолітніх. Це може бути використано у боротьбі за владу, адже під час «помаранчевої революції» наголошувалося, що міліція не повинна «змагатися з дітьми». А якщо це будуть акти вандалізму, аморальна поведінка в громадському місті?
2. Це грунт для розквіту етнічної злочинності. Адже в Європі давно відпрацьований механізм скоєння злочинів руками некараних дітей. А якщо мігранти провокуватимуть сутички на ґрунті міжнаціональної різниці? А якщо ключовими фігурами в ювенальній структурі будуть національності, що відбиратимуть «ворожих» дітей?
3. Звісно, втручання служб в приватне життя і відбирання дітей викличе посилення соціальної напруги.
Тим паче, ЮЮ викличе соціальну напругу на релігійній основі. Адже ЮЮ буде провокувати дітей православних батьків порушувати П’яту заповідь («Чти отца твоего и матерь твою»), а батьків поставлять перед вибором: порушувати заповіді або ж порушувати закон. А якщо батьки почнуть об’єднуватись проти держави, звинувачуючи її у тому, що відбуватиметься?
4. Безперечно, що фактичне стимулювання дитячого свавілля під видом захисту прав дітей призведе до зростання некерованості, девіантної поведінки, до психопатизації. Це, в свою чергу, потягне за собою зростання підліткового алкоголізму, наркоманії, куріння та ін. пагубних звичок. У «ювенальній» Франції діти з 13 років масово призвичаюються до куріння марихуани. До речі, примусове лікування наркозалежних неповнолітніх наркоманів (яке передбачено і ККУ) вступає у протиріччя з принципом ювенальної юстиції щодо пріоритетності прав дитини, який передбачає повагу до його свободи вибору (тут – лікуватися або померти від передозування).
5. Вийшовши з-під контролю батьків, збільшиться кількість дітей, які підпадуть під вплив молодіжної маскультури, яка агресивно нав’язує «безпечний секс» як невід’ємну частину сучасного життя. Як результат – зростання захворювань, що передаються статевим шляхом. Отже, зростатиме безпліддя молоді.
6. Ранній сексуальний досвід та споживання психотропних речовин неминуче призведе до масового зниження інтелекту дітей, а вони в свою чергу – до зростання рівня смертності від нещасних випадків, аварійних ситуацій та іншого.
7. Без сумніву, сексуальний просвіт дітей у садках і школах батьки вже не зупинять написанням заяви. Адже тоді батьки не будуть розглядатися замовниками освітніх послуг, вони стануть злочинцями, бо ж права дитини стануть пріоритетними (тут – право на інформацію).
В країнах Заходу батьків, які намагаються протидіяти розбещенню дітей під виглядом просвіту, лишають батьківських прав. Наприклад, батьки німецької школярки Меліси Бусекрос не пускали її на уроки, на яких дітям демонстрували на уроках «здорового образу життя» відеозаписи зі статевими актами. Дівчинку вилучили із сімї, а коли вона в стані відчаю намагалася покінчити життя самогубством, її помістили в психлікарню.
8. Зверніть увагу, що секс просвіт – це дуже ефективний засіб впровадження в дитячу свідомість установки на «безпечний секс» та малодітну сім’ю. В усьому світі цим займаються організації з планування сімї, мета яких – зменшення народжуваності. Отже, про покращення демографічної ситуації забудьте.
9. Різко зросте статистика дитячої психопатології, бо ж загроза розставання з батьками викличе зростання тривоги та страхів.
10. Для нормальних людей відбирання дітей – страшна трагедія. З огляду досвіду західних країн з ЮЮ неможливо боротися, а тому у людей виникатимуть стійкі депресії, психози, самогубства, алкоголізм, наркоманія і т.д. Звісно, люди масово відмовлятимуться від народження дітей, з чим і пов’язана погана демографічна ситуація Заходу.
Тепер ви знаєте, що насправді всі проекти в області ювенальної юстиції є зразками західної моделі правової системи і несуть лише негативні наслідки для суспільства та держави, оскільки ведуть до зміни системи цінностей, негативно впливають на демографічні показники та протирічать традиційним сімейним та моральним цінностям.
Наостанок хочу нагадати слова Едмунда Берка: «Єдине, що необхідно для тріумфу зла, це щоб хороші люди нічого не робили». Закликаю вас не бути байдужими до своєї країни, до людей, що вас оточують та до чужого горя. Пам’ятайте, якщо ми не зупинимо ювенальну юстицію, то вона, захищена міжнародними стандартами, Деклараціями ЄС та ПАСЄ, загубить Україну.
Підготувала Олена Поперечна, юрист.
