Серед нововведень, які передбачає новий Кримінальний процесуальний кодекс України, – так звана «угода зі слідством», яка укладається за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Конкретно йдеться про можливість пом’якшення покарання підозрюваному чи обвинуваченому у разі визнання ним винуватості. Щоправда, застосування такої угоди можливе лише за умови, якщо мова не йде про фігурантів особливо тяжких злочинів. У випадку наявності у справі потерпілого відповідна «угода про примирення» може бути укладена і з ним. На перший погляд від цього виграють і громадяни, і слідчі та суди. Утім, опитані DW експерти не виключають, що узаконення «угоди зі слідством» та «угоди з потерпілим» стане підґрунтям для корупції у відповідних відомствах.
Насправді практика укладання подібних угод в Україні існувала і досі, запевнила DW харківська юристка Євгенія Коротич, проте обіцянки слідства щодо пом’якшення покарання, приміром, в обмін на певні свідчення, визнання винуватості, мали усну форму і не завжди виконувалися. Відтепер усі нюанси «угоди» матимуть офіційний статус і затверджуються рішенням суду. «Спочатку укладається письмова угода, яка затверджується судом. І вже потім сторони починають виконувати свої зобов’язання, а не навпаки, як було раніше», – каже Коротич.
Прогресивність нововведення
Юрист Коротич вважає, що офіційний статус «угоди зі слідством» дозволить закривати багато кримінальних справ ще на самому початку. З нею погоджується і колишній слідчий харківського ГУМВС України Сергій Рогозін. У розмові з DW він висловив сподівання, що таким чином «розвантажаться» і слідчі, і прокурори, і судді від «купи так званих побутових та багаторічних справ». Натомість, мовляв, можна буде ефективніше розкривати резонансні злочини. «Гарантії пом’якшення покарання можуть отримати учасники злочину в обмін на правдиву інформацію щодо фігурантів», – каже Рогозін.
Сам факт запровадження «угоди зі слідством» та «угоди з потерпілим», за оцінкою голови Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, є прогресивним для українського правосуддя. «Можна буде, приміром, частіше застосувати призначення умовного покарання. Кількість в СІЗО та у в’язницях людей, які визнані винними у «незначних» злочинах, має значно скоротитися», – переконаний Захаров.
Здавалося б, як і заявляв свого часу Президент України Віктор Янукович, новий Кримінальний процесуальний кодекс обіцяє відповідати європейським стандартам і дозволить «залишити в минулому неповагу до громадян, зловживання службовим становищем і корупцію». Утім, саме з огляду на корупцію таке прогресивне нововведення, як «угода зі слідством» може не виправдати позитивних очікувань, вважає колишній слідчій Сергій Рогозін. Він не впевнений у «безкорисливості» усіх українських прокурорів, слідчих та суддів і не виключає можливості маніпулювання статтями нового КПК, які передбачають «угоду про визнання винуватості» та «угоду про примирення».
Вирок оскарженню не підлягає
«Слідчий може визначити кваліфікацію статті трохи вище, що виключає можливість угоди зі слідством і потерпілою стороною. А може навпаки, опустити планку. В цій вилочці і закладена корупційна складова», – пояснив DW колишній слідчий Рогозін. Адже «угода про примирення» (з потерпілим), наприклад, не може бути укладена у випадку тяжких та особливо тяжких злочинів. Тож Рогозін радить бути уважними, у першу чергу, потерпілим, які, приміром, вимагають компенсації за нанесену шкоду здоров’ю. «В майбутньому лікування, приміром, побиття може виявитися дорожчим. А рішення суду оскаржити вже буде складно», – застерігає Сергій Рогозін. Адже наслідки обох угод полягають не тільки у тому, що особі призначається узгоджене покарання чи звільнення від нього з випробуванням, а й у тому, що ця особа втрачає права на доведення її вини органом обвинувачення, а також на оскарження вироку.
Юрист Коротич звертає увагу на можливі випадки зловживань службовим становищем: «Укладення такого роду «угоди» є вигідним для органів досудового слідства, якщо вони не змогли зібрати достатню кількість доказів у справі, а також для підвищення показників розкриття злочинів». Враховуючи «високий рівень корупції взагалі в Україні», не виключає, що «угоди» можуть використовувати з корисливою метою, і правозахисник Євген Захаров. Водночас він не втрачає надії, що «виконання у повному обсязі нового КПК унеможливить зловживання».